Електровоз постійного струму Російських залізниць. У 1954 році Новочеркаський електровозобудівний завод розробив ескізний проект нового електровоза, який послужив би заміною електровозу ВЛ22М, основним мінусом якого було швидке падіння сили тяги зі збільшенням швидкості руху і конструкція візків, що не дозволяли ефективно експлуатувати його на лініях з горбистим і холмистим.
Замість ТЕД ДПЕ-400 з годинною потужністю 400 кВт на новому локомотиві передбачалося використовувати ТЕД НБ-406 годинною потужністю 525 кВт електровозів ВЛ8. Нова серія отримала назву ВЛ23. Деякі елементи електровозів серії ВЛ23 були уніфіковані з ВЛ8 (колісно-моторний блок, мотор-вентилятори) та ВЛ22М (мотор-компресори, схема рекуперативного гальмування на деяких електровозах серії). Проект візків був виконаний у двох варіантах: з брусковими рамами на кшталт рам електровозів ВЛ22М і з литими рамами на кшталт рам електровозів ВЛ8.