Досліджуємо метро в GTA 4
В одній з попередніх статей ми прослідкували еволюцію громадського транспорту в GTA і прийшли до висновку, що його наявність робить відкритий світ більш живим і переконливим. У цьому матеріалі ми вирушимо в подорож по Ліберті-Сіті, перебуваючи у вагоні метро, і відчуємо себе в ролі звичайних пасажирів. А також заглянемо в секретні куточки, які можна і не помітити.
Метрополітен в GTA 4 складається з чотирьох ліній і восьми маршрутів. У грі складно зрозуміти сенс маршрутів, але розробники орієнтувалися на реальний прототип, де це має велике значення. Так, наприклад, у Ліберті-Сіті всі маршрути локальні, тобто поїзд зупиняється на кожній станції по шляху слідування. Але в реальному Нью-Йорку є й інші різновиди маршрутів. Наприклад, експрес-маршрути, коли деякі станції поїзд проїжджає без зупинки.
Є червона лінія (з'єднує Алгонквін з Брокером, а потім через Дюкси повертається в Алгонквін), зелена лінія (з Алгонквіна в Дюкси, і потім через Брокер в Алгонквін), блакитна (з Алгонквіна по метромосту в Бохан) і жовта (з Алгонквіна по тунелю в Бохан). На кожній лінії є два маршрути.
Почнеться наша подорож зі станції Хоув-Біч, яку Ніко Беллік відвідує в одній з місій на Влада Глібова. Це одна з найкрасивіших станцій у грі, оскільки вона являє собою окрему будівлю з красивим вітражем, на якому зображений вагон метро. Особливість станції полягає в тому, що вона двоярусна: платформи розташовані тільки з одного боку.
На вході можна помітити велику вивіску з назвою. Всередині зліва і справа можна виявити автомати з продажу квитків. У покупця є можливість розрахуватися банкнотами, монетами або банківською карткою. Дуже добре продумана навігація: одразу можна дізнатися про те, що на станції Істон ви зможете пересісти на будь-яку з ліній. Повсюди зустрічаються таблички, на яких вказано назву лінії, маршрути і наступна станція по шляху слідування.
Щоб продовжити рух по третьому маршруту і потрапити в Шоттлер, потрібно сісти в поїзд на нижній платформі. А на верхній зупиняється поїзд, який відвезе вас з Хоув-Біч на станцію Істон. Є безліч лавочок і урн, щоб пасажирам було комфортно перебувати на станції.
Коли Ніко сідає в поїзд, можна оцінити засмічений і розмальований інтер'єр. До речі, у грі є цікавий баг: якщо ви дістанете телефон у поїзді і ввімкнете камеру, то зможете краще оглянутися у вагоні.
Залишивши позаду численні багатоповерхівки, ми зупиняємося в Шоттлері. Над боковими платформами побудували навіси, можна спуститися в вестибюль і перейти на іншу лінію. Екстер'єр станції дуже красивий: поруч з монолітною симетричною конструкцією розташована красива арка з назвою району. До речі, десь неподалік живе Малюк Джейкоб.
Далі знаходиться станція Хантингтон-стріт-Аппер. Місце дуже цікаве, оскільки прямо під цією станцією знаходиться інша, а залізничні колії перетинаються хрест-навхрест. В свою чергу це зручний пересадковий вузол, звідки ви зможете одразу ж відправитися в Алгонквін. Платформи на станції бічні.
Але ми продовжуємо рух по червоній лінії. Наступна станція — Міжнародний аеропорт імені Френсіса. Платформа тут розташована в центрі і накрита великим навісом. У Ліберті-Сіті це одна з найтехнологічніших станцій, адже тут є ліфти для людей з обмеженими можливостями.
У виходів стоять суворі поліцейські, озброєні гвинтівками. Коли ви спуститеся вниз, одразу ж побачите схему аеропорту.
Наступна зупинка під назвою Лінч-Стріт дивує одразу двома особливостями. По-перше, у цієї станції красивий фасад. По-друге, тут є пандуси. Хоча кут нахилу все ж викликає запитання. Далі ми потрапляємо на станцію «Хантінгтон-стріт-Лоуер», проїжджаємо через міст і потрапляємо на типовий підземний станцію «Манганіз-Іст» в Алгонквіні.
Усі підземні станції як дві краплі води схожі одна на одну. Вони невеликі, брудні, але при цьому з хорошою навігацією. Назва дублюється скрізь, де тільки можна. Шляхи розташовані по центру, а платформи бічні. Перейти з однієї платформи на іншу можна через вестибюль, який підтримується колонами.
Ззовні спуск на станцію виглядає скромно і містить лише необхідну інформацію: назву та позначення маршрутів. До речі, у вестибюлі є турнікети і дуже багато поліції.
Єдина станція в Алгонквіні, яка розташована над землею, називається Франкфорт-Хай. Це один з двох пересадкових вузлів, що дозволяє пересідати на будь-яку з існуючих ліній. В цілому проект досить типовий: над бічними платформами є навіси, внизу вестибюль і спуски на різні сторони вулиць. В кількох метрах знаходиться спуск на станцію «Франкфорт-Лоу».
З станції «Франкфорт-Хай» можна потрапити в Бохан. Ради двох зупинок в Бохані була побудована дивовижна інфраструктура: метроміст і тунель під рікою. Причому на самих станціях зекономили: на кожній стороні вулиці є сходи, що дозволяють піднятися прямо на одну з бічних платформ. Повноцінного вестибюля немає, лише криті прибудови, де можна посидіти на лавочці в очікуванні поїзда.
Наприкінці хочеться розповісти про ще один пересадковий вузол, це станція Істон на півдні Алгонквіна. Її особливість полягає в тому, що тут пасажир може пересідати на будь-яку лінію, не піднімаючись на поверхню. Для цього призначений просторий коридор, стіни якого прикрашені кольоровими лініями.
А тепер поглянемо на метрополітен з непривабливої сторони, яка простим пасажирам не видна.
1. Депо
Єдине депо, яке мені вдалося знайти, знаходиться в Брокері. На перегоні між станціями Хоув-Біч і Шоттлер можна виявити відгалуження, яке й приводить допитливого гравця в це місце. На жаль, тут немає жодного потяга, але можна знайти цистерну. Цікаво, для чого вона тут?
2. Будівництво станції
В Стейнвеї на перегоні між станціями Хантингтон-стріт-Еппер і Міжнародний Аеропорт імені Френсіса є повороти з обох ліній на будівельну станцію. Вона знаходиться на високій стадії готовності, але будівельники ще не закінчили оздоблення, а міські влади не присвоїли їй назви.
Відчувається, що станція тут дуже потрібна, адже поруч знаходиться густонаселений квартал з багатоповерховими житловими будинками. Швидше за все, це частина будівельної лінії метро, яка потім буде продовжена в напрямку Алгонквіна. Адже ради однієї зупинки ніхто не став би створювати такий поворот.
3. Старі шляхи
В Алгонквіні гравець може виявити залишки надземної залізниці. Можливо, раніше це була частина метрополітену, але потім вона виявилася невостребуваною.
4. Підземне життя
У тунелях можна виявити бездомних, які тут виживають і ночують. Щоб не мерзнути, їм доводиться розпалювати вогонь у залізних бочках.
Висновок
Метрополітен GTA 4 — це наочний приклад того, за що ми любимо Rockstar. Ліберті-Сіті тут настільки живий і переконливий, що виникає бажання досліджувати місто як звичайний житель. Можна повільно їздити по вулицях і зупинятися на світлофорах, можна просто гуляти, але не менш цікавим проведенням часу стане поїздка в метро. Це дозволить вам ще краще пізнати місто і помітити те, чого ви раніше не бачили.